«Академічна доброчесність є способом змінити цей світ. Але спочатку змініть університет, а вже потім – світ».
Юнгсуп Кім, учасник Конференції Міжнародного центру академічної доброчесності.
Хоча наразі поняттю «академічна доброчесність» приділяється багато уваги, але далеко не кожен знає, що воно означає. Стаття 42 Закону України «Про освіту» визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Порушенням академічної доброчесності вважаються, приміром, академічний плагіат (оприлюднення чиїхось результатів дослідження як власних або тексту без вказання авторства); самоплагіат; обман; необ’єктивне оцінювання тощо.
Найпоширеніші приклади академічної недоброчесності учнів – списування та несамостійне виконання робіт (завантаження їх з Інтернету). Іноді до недоброчесної поведінки дитину підштовхують батьки, купуючи їй книжку готових домашніх завдань, виконуючи замість дитини поробки або інші завдання. Таким чином учень звикає, що будь-яке завдання можна виконати не самостійно, порушуючи авторські права та знецінюючи роботу тих, хто працює самостійно.
Психолог нашої школи Л. І. Петриченко проводить систематичну просвітницьку роботу серед учасників освітнього процесу щодо роз’яснення явища академічної доброчесності. Особливу увагу Лариса Іванівна приділяє роботі з учнями, адже саме вони є тим поколінням, котре згодом формуватиме майбутнє нашої країни, – і саме в них насамперед потрібно закладати цінності доброчесної поведінки.
