Авторську «Новорічну казку» для учнів 1-х – 4-х класів підготували та нарешті провели малі й дорослі учасники шкільного 3Д-театру. Дивлячись на сяючі очі акторів, найменшим із яких всього лише шість років, та аплодуючи їхній грі, ніколи не здогадаєшся, у яких форс-мажорних обставинах готувалась ця вистава. Заступник директора з виховної роботи О. О. ШВЕЦЬ запланувала прем’єру казки на останній перед зимовими канікулами день. Проте, у зв’язку з масованим російським ракетним обстрілом нашої країни, святкову прем’єру довелося відкласти на 17 січня.
…Цього дня наша малеча, якій так не вистачає радісних емоцій та яскравих барв, чекала з особливим нетерпінням. Можливо, маленькі актори очікували на виставу навіть більше, ніж потенційні глядачі. Але із самого ранку через активність ворожих літаків неподалік кордону, маленьким аматорам сцени, як і всім іншим учням та працівникам школи, доводилося декількаразово спускатися в укриття. Виставу довелося в прямому сенсі втискати в проміжок між тривалими повітряними тривогами. До честі наших акторів, вони впоралися з поставленою задачею блискуче. І нагородою для них стали радісні посмішки та оплески глядачів.
Думаємо, що фінальні слова «Новорічної казки» втілюють сокровенні бажання кожного українця:
- Мороз тріщить. Лютує ворог,
- І без упину сипле сніг,
- Ми переборем чорний морок,
- І не здолати нас повік!
- І хоч усім нам зараз важко,
- В Різдвяну віримо ми казку,
- Ми щиро віримо у чудо,
- І в те, що все в нас добре буде!
- Затям, дорослий і дитина:
- Усе в нас буде Україна!
