У ліцеї зафіксовано випадок вітряної віспи. Нагадаю, що вітряна віспа — типова дитяча інфекція. Новонароджені перших 2-х місяців життя мають пасивний материнський імунітет, пізніше вони стають сприйнятливими. Тому максимальне число захворілих припадає на вікову групу 2-4 років. Дошкільнята становлять близько 80% захворілих. У старших вікових групах через формування імунного прошарку захворюваність значно зменшується. Для вітряної віспи характерна осінньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей при відвідуванні дитячих навчальних закладів. Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах, лікарнях, школах. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання вітряною віспою трапляються рідко.
Пам’ятка для батьків «Профілактика вітряної віспи»
Джерелом інфекції при вітряній віспі є хворий, який стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду, який може тривати 11-21 дні (найчастіше – 14 днів) і аж до 5-ої доби з моменту появи останніх елементів висипу. Особливо небезпечними джерелами інфекції є хворі із наявністю везикул на слизових ротової порожнини, тому що в них швидко лопаються пухирці і виділяються великі дози вірусу з слиною.
Збудником вітряної віспи є вірус, а джерелом інфекції – лише людина, хвора на вітряну віспу або оперізуючий лишай.
Механізм передачі – повітряно-крапельний.
Інфекція легко переноситься на значні відстані (20 м і більше): в сусідні приміщення, з поверху на поверх по вентиляційних та інших ходах. Захворіти може людина будь-якого віку, що не має імунітету до збудника вітряної віспи. Більшість випадків захворювання спостерігається серед дітей у віці до 7 років (80%). Діти, які не відвідують дитячі освітні заклади, хворіють в шкільні роки. У дорослих вітряна віспа зустрічається рідко. Характерна сезонність – в осінньо-зимовий період захворює 70-80% дітей. Після захворювання формується стійкий імунітет. Повторні випадки вітряної віспи зустрічаються напрочуд рідко.
Інкубаційний (прихований період) під час вітряної віспи в середньому складає 11-21 день.
Ознака хвороби є висип, який проходить декілька стадій розвитку: рожева пляма – папула (вузлик) – везикула (бульбашка, наповнена прозорою рідиною) – кірка. У одного й того ж хворого
одночасно можна спостерігати і плями, і папули, і везикули, і кірку. Висипання виникає на шкірі тулуба, обличчя, шиї, кінцівок, крім долонь і підошов, на волосяній частині голови. Висипання може з’являтися і на слизових оболонках порожнини рота, статевих органах, особливо у дівчаток. Період висипання триває в середньому 2-10 днів. У більшості випадків захворювання протікає легко, але можуть розвиватися і тяжкі форми. У дітей до 2-х років і у дорослих може розвинутися вірусна пневмонія.
Профілактика вітряної віспи
Хворого ізолюють вдома до моменту відпадання останньої кірки. Дітей, які контактують з хворим та не хворіли вітряною віспою, роз’єднують на 21 день. Якщо день контакту з хворим точно встановлено, роз’єднання проводять не відразу, а з 11-го дня після контакту. Проводяться вологе прибирання і провітрювання.
Діти і дорослі можуть власним коштом робити щеплення проти вітряної віспи вакциною “Варилрикс”, що зареєстрована в Україні. Вакцина проти вітряної віспи відноситься до рекомендованих.