Говорити про добро, коли чи не щогодини лунають повітряні тривоги? Коли війна забирає дорогих нам людей, калічить тіла і душі, нищить домівки, паплюжить землю? Коли серце переповнене люттю і ненавистю? Чи на часі?
Але щоб допомогти нашим бійцям, знедоленим людям, що втратили домівку, тваринам, які залишились безпритульними, потрібна саме доброта. Є ситуації коли добрі справи необхідні як життя.
Про те, як важливо бути відкритою, приязною, щедрою, безкорисною та доброю людиною говорили учні 3 класів зі своєю вихователькою Оксаною Дроздовською. Діти наводили приклади добрих вчинків, які робили самі, а також пригадували те добро, яке для них робив хтось із близьких або й не дуже людей. Діти ділились своїми почуттями від своїх добрих вчинків, пригадували почуття радості від того, що змогли комусь допомогти, підтримати. Адже науковці довели, що люди, які роблять гарні справи, менше хворіють та краще себе почувають, а також живуть довше, ніж ті, хто постійно злиться та нервує. Крім цього, добрі люди легше переживають стресові ситуації, рідше страждають від низької самооцінки та комплексів, простіше знаходять спільну мову з іншими.
Чим більше ми віддаємо, тим більше залучається тих, хто хоче зробити добро. На жаль, часто люди захоплюються тими, хто робить добрі справи, але не мають волі, щоб зібратись, дати собі копняка і сказати: «Все. Сьогодні я це зроблю!» Ми все зробимо, але вже завтра. А завтра може не бути. Тож спішимо робити добро тут і зараз.
