Щороку, у березневі дні, все українство вшановує свого Генія і Пророка – Тараса Григоровича Шевченка.
Поезія Тараса Григоровича Шевченка є світовим культурним явищем, що надихає читачів з усієї планети, адже геніальні рядки адресовані всьому людству і знаходять відгук у серцях. Нагадаємо, що загалом, в Україні та світі встановлено 1385 пам’ятників Кобзареві, з них 1256 — в Україні та 129 — за кордоном у 35 країнах. Це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури.
З нагоди 207-річниці від дня народження Великого Кобзаря в Конотопській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті відбувся поетичний вернісаж ‘Віршів віночок від Тараса”. Діти власноруч виготовили квіти, якими уквітчали портрет Кобзаря. У виконанні учнів школи пролунали наступні вірші «Не нарікаю я на Бога», «Іду я тихою ходою», «І досі сниться: під горою», «Світає, край неба палає». Діти читали вірші Шевченка не для уроку, не для оцінки, а для усвідомлення найголовніших людських цінностей: любові і вірності, дружби, відданості рідній землі і народові – те, без чого не можна уявити людського життя.
Поезія Шевченка лунала гучно і сильно! Пройшло 207 років з Дня народження поета, 151 – з дня смерті, а, читаючи вірші, здається, що Тарас Шевченко – наш сучасник! У його віршах багато мудрості, історії, патріотизму, гордості, гідності!